Годування кішок

Загальні відомості 

Годування дорослої кішки повинно бути нормованим і збалансованим за калорійністю і поживним речовинам. Кішку слід годувати один раз в день, бажано ввечері. При цьому корм дають з розрахунку 30-60 г на 1 кг живої маси. Корм готують і згодовують завжди в подрібненому вигляді, в один і той же час доби, в одному і тому ж місці, в чистій мисці. Залишки корму через 30 хв прибирають.

У чашці у кішки повинна бути постійно свіжа питна вода. Коров`яче молоко з-за високого вмісту в ньому лактози для дорослої кішки не годиться.

З огляду на, що кішки примхливі в їжі і швидко звикають до м`яса і риби, відмовляючись від іншого корму, слід включати в раціон харчування кошенят різноманітні продукти: овочі, фрукти і т. Д. Тільки таким чином можна уникнути звикання кішки до одноманітної їжі, виключаючи тим самим недокорм і перегодовування. Помилка багатьох власників кішок - підхід до годівлі своїх вихованців, як до власного. При такому годуванні у кішки виникають різні захворювання, які в подальшому практично не піддаються лікуванню, тому що не переносять змін в раціоні.

Відео: Міфи і помилки про кішок. Як і чим правильно годувати кішок

Вважається неправильним викликати у кішки мисливський інстинкт голодом, тому що тільки тварини, які отримують збалансований за поживними речовинами і калоріях корм, вважаються досить рухливими і темпераментними. Незалежно від цього кішки і самі можуть поповнити відсутні поживні речовини шляхом полювання на дрібних гризунів і комах (мишей, диких кроликів, птахів, мух, коників і т. Д.).

Годування вагітної кішки

11

Щоб вагітність, пологи і розвиток кошенят протікали без ускладнень, необхідно пам`ятати про підвищену потреби вагітної кішки в поживних речовинах і енергії.

У перші 2 тижні вагітності годування відповідає потребам дорослої тварини або може бути збільшено у слабких особин на 10%. Починаючи з третього тижня вагітності ця потреба зростає в 1,5-2 рази, а з сьомого тижня і до пологів - зменшується. Це пов`язано з передбачуваною і специфічною для різних порід величиною кошенят, а також з темпераментом кішки. У період вагітності у кішки зростає потреба в білках, вітамінах, мінеральних речовинах і мікроелементах. Слід так збалансувати раціон, щоб кішка не перегодовувати. У міру збільшення терміну вагітності щоденну дачу корму слід ділити на три - п`ять згодовування.

Годування лактирующей кішки



Годування лактирующей кішки зростає в залежності від годування і віку кошенят в 3-4 рази, виходячи з норми. При цьому щоденний прийом корму може перевищувати можливості травної системи, і тоді кішка використовує власні запаси організму. Після відлучення кошенят втрата маси матері швидко відновлюється.

З молоком матері кошенята отримують білок, жир, мінеральні речовини і вітаміни, тому в раціон лактирующей кішки слід включати корми з підвищеним вмістом цих поживних компонентів. Враховують, що молоко кішки містить в 2 рази більше сухої речовини, калорій і протеїну, ніж коров`яче молоко, а вміст жиру Майже таке ж. Виходячи з того, що у кішки в 1 л молока міститься 70 г протеїну, то вона повинна отримувати додатково 120,4 г білка. Якщо кішка з живою масою 5 кг має шість кошенят з середньою масою 40 г, то до раціону в 300 ккал потрібно додати по 41,8 ккал на кошеня, що в цілому складе 550 ккал в день. Зі збільшенням віку кошенят і відповідно до додатковим прийомом корму скорочують кількість калорій і норму дачі для самої кішки, щоб після відлучення молодняку можна було перейти до нормального раціону.

Годування зростаючих кошенят

9


Годування починається з прийому ними молозива, яке містить необхідні антитіла і обумовлює нормальний розвиток. Після закінчення 3 тижнів материнського молока не вистачає і кошенята можуть проявляти занепокоєння, пищати і вимагати корм. В цей час їх рекомендується підгодовувати вівсяним борошном, розведеною цільним молоком, з додаванням вершків і курячого яйця (все це треба змішати в однорідну масу). Суміш наливають на пласку тарілку, з якої кошенята будуть охоче її поїдати в кількості, що залежить від наявного у кішки молока. Зі збільшенням віку молодняку раціон кошеняти збагачують дрібно нарізаним або прокручені через м`ясорубку спочатку вареного, а потім сирого м`яса, риби, яєць з добавкою сухих дріжджів. При цьому стежать за різноманітністю раціону, щоб в майбутньому виключити звикання до одноманітної їжі.

Потреба в мінеральних речовинах і вітамінах задовольняється за рахунок введення в раціон тертих сирих фруктів і овочів, кісткового борошна або відповідних препаратів. У корм можна додавати шпинат, сире м`ясо або мінеральні суміші. Незадовго до відбирання додатковий корм повинен повністю покривати всю потребу зростаючих кошенят в енергії і поживних речовинах і в своєму складі відповідати раціону для дорослих тварин, щоб уникнути різкої зміни корму. Потреба зростаючих кошенят в енергії і поживних речовинах значно вище, ніж у дорослих тварин, тому для зменшення кількості необхідного на добу корму потрібно використовувати легкопереварімимі і біологічно високоцінних корм. Після досягнення кошенятами 3 місяців їх годують 6 разів на день, від 4 до 5 місяців - 4-5, від 6 до 9 місяців - 3-4, від 9 до 12 місяців-1-2 рази на день. З метою стимуляції зміни зубів кошенятам рекомендується давати телячі кістки.

12

Іноді у випадках гострої нестачі молока, при виникненні маститу або смерті матері, а також з інших причин виникає необхідність штучного вигодовування кошенят. При цьому материнське молоко необхідно замінити відповідною молочною сумішшю. При використанні цільного коров`ячого молока до чотирьох його частин додають одну частину збитого курячого білка. Можна згодовувати суміш коров`ячого млока з сухим молоком з додаванням вітамінів А і D.

У 2-денному віці кошеняті згодовують замінник молока через кожні 2 ч (і вночі теж). З 3-го по 5-й день при денному годуванні з інтервалом в 2 ч вночі можна годувати кошенят через кожні 3 год, а з 5-го дня - тільки кожні 4 ч. Замінник молока нагрівають до 30 ° С і дають зі скляної пляшки на 100 мл з гумовою соскою. Загальна добова кількість замінника молока розподіляють в день рівномірно. Денний раціон кошеняти з масою 120 г при використанні замінника молока становить 21 м Він перед кожним годуванням повинен обов`язково прирівнюватися до дедалі більшого масі кошеня (80 120 г в тиждень). З 3-го тижня життя кошенят поступово підгодовують твердим кормом (м`ясо, риба і т. Д.) З плоскою посуду, т. Е. Починають годувати по раціону зростаючого молодняку.

Годування старіючої кішки

При годуванні старіючих кішок потрібно враховувати, що пов`язані з віком відмирання клітин, затримка проліферації і старіння органів ведуть до порушення травлення і всмоктування. У таких кішок також часто спостерігається поганий стан зубів. У цей період життя потреба в калоріях знижується і підвищується потреба в протеїні, мінеральних речовинах, мікроелементах і вітамінах. Однак це в першу чергу стосується кастрованих або стерилізованих старіючих тварин, але не кішок, які, незважаючи на свій вік, ще використовуються для розведення і при зменшеній спроможності до всмоктуванню потребу у великій кількості високоякісного і легкозасвоюваного корми. Добовий раціон старіючих кішок слід ділити на дві-три порції, т. Е. Таких тварин годують частіше, не допускаючи незвичній зміни корму. Потрібно уникати включення в корм труднопереварімих баластних речовин, кісток тварин і риб. Погіршення апетиту в цей період життя кішки можна запобігти ін`єкціями вітаміну В12 і статевих гормонів.

Таких хвороб як виснаження або ожиріння у кішки можна уникнути за допомогою правильного харчування і оптимального співвідношення між порціями корму і навантаженням. Відповідне потребам збалансоване годування кішки можна вважати основою збереження її здоров`я і продуктивності (при розведенні), а також знижує важкі захворювання. Це можуть бути явища недостатності, отруєння і аліментарні хвороби.

травні порушення  

У кішок часто зустрічається вітамінна і мінеральна недостатність, можлива також і недостатність в окремих поживних речовинах через одноманітного годування або відмови від іншого корму при відомому норовливості кішки. Особливе значення має недолік протеїну, вітаміну А і комплекс вітамінів групи В. Відсутність протеїну та вітамінів групи В впливає на гуморальну систему імунітету і утворення антитіл. Брак вітаміну А і в малому ступені вітаміну С знижує природну резистентність поверхневих клітин, особливо шлунково-кишкового тракту.

З специфічних явищ недостатності у кішок слід назвати хвороби кісткової системи, які починають розвиватися при односторонньому і винятковому годуванні м`ясом або рибою (без хрящів, кісток) і рідко при дефіциті вітаміну D. Цей рахіт у кішок (на відміну від собак) зустрічається дуже рідко, і через малу потреби у вітаміні D може викликатися занадто великими дозами кальцію при мінімальних дозах фосфору.

Організм кішки не здатний синтезувати вітамін А з містяться в рослинних складових частинах корму провітамінів, тому при його недоліку виникають захворювання шкіри і очей, дефекти кісток і порушення статевої функції. Через нестачу вітаміну Е і надлишку ненасичених жирних кислот, наприклад при винятковому годуванні консервами певних риб, великий дачі оселедцевого масла або рибного жиру, виникають жирова жовтяниця, поліневрит і порушення нервової діяльності (анорексія, мідріазу, атаксія, спінальна гіперестезія, порушення рефлексів, вентрафлексія голови).



Через недостатність тіаміну, наприклад внаслідок згодовування вироблюваних промисловістю кормових консервів, в яких тіамін зруйнований гарячої стерилізацією, також спостерігають захворювання кішок. Захворювання нирок з сечокам`яну хворобу відбуваються через накопичення оксаловой кислоти при нестачі піридоксину внаслідок згодовування температуроустойчівость готових кормових консервів без додаткової дачі вітамінів. Котяча пелагра з ерозіями мови спостерігається через дефіцит нікотинової кислоти внаслідок відсутності у кішки здатності синтезувати її з амінокислоти триптофану.

Протилежним явищем хвороб недостатності є отруєння, викликані тривалим згодовуванням сирої печінки (хронічний А-гіпервітаміноз). Внаслідок А-гіпервітамінозу виникає деформуючий цервікальний спондильоз з утворенням анкілозу і наступними після цього клінічними ознаками хворобливих рухів, особливо голови (пози «кенгуру»), ненормального пересування і обмеженою пасивної рухливості шийного відділу хребта. При цьому тварини, незважаючи на хороший прийом корму, худнуть. На хребті і на проксимальних суглобах кінцівок відзначаються анкілозуючий зміни кісток.

При додаванні в корм риб`ячого жиру або, препаратів вітаміну D можлива інтоксикація цим вітаміном, оскільки потреба в ньому у кішки мінімальна (50-100 ИЕ на голову в день). З аліментарних захворювань серед інших слід назвати токсоплазмоз, ботулізм як токсикоінфекцію, кормові алергії, ентеротоксемію і велике число інфекційних (хвороба Ауєскі, сальмонельоз) Та інвазійних хвороб.

Приблизний раціон ДЛЯ ГОДУВАННЯ КОШЕК (НА 1 КГ ЖИВИЙ МАСИ), Г

раціон I
Яловичина (жирна) сира 20,0
Печінка сира 10,0
Вівсяні пластівці варені 4,0
Сухі дріжджі 0,1
Рослинна олія 0,2
вода 10,0
раціон II
Яловиче серце сире 20,0
Легкі сирі 10,0
Рис варений 4,0
Сухі дріжджі 0,3
сир 3,0
вода 7,0
раціон III
Риба сира 30,0
Печінка сира 5,0
Вівсяні пластівці варені 4,0
Сухі дріжджі 0,2
Рослинна олія 2,0
вода 4,0
раціон IV
Риба сира 20,0
сир 10,0
Вівсяні пластівці варені 4,0
Сухі дріжджі 0,2
Рослинна олія 1,3
вода 9,0

Будь-який хороший господар дбає про здорове харчування свого домашнього вихованця. Тому їжа для кішок повинна бути різноманітною і містити велику кількість вітамінів і мінералів. На сайті "Котячий будинок" Ви зможете знайти корисну інформацію з харчування Вашої кішки і безліч іншого цікавого.



Cхоже